Навчальні дисципліни

У 2018-2019 н.р. кафедра забезпечує викладання наступних дисциплін: 

1) нормативних навчальних дисциплін для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності “Право” в Навчально-науковому Юридичному інституті: “Конституційне право України”, “Адміністративне право України”,  “Міжнародне публічне право”.

2) вибіркових навчальних дисциплін: “Місцеве самоврядування в Україні”,”Податкове право”, “Фінансове право”, “Державне право зарубіжних країн”,”Адміністративні послуги”, “Адміністративна відповідальність”, ” Виконавча влада в Україні”(на основі заяв студентів про вибір дисциплін)

 КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Після  конституційних  реформ в  правовій  системі    України  підвищується  роль  конституційного  права.  Тому  вивчення  та  засвоєння  дисципліни  «Конституційне  право  України»  є  не від»ємною  складовою  частиною  спеціальної  підготовки  майбутніх  правознавців. Таке  положення  випливає  з  того,  що  предмет  конституційне  право  України  є  провідною

фундаментальною  галуззю  в  системі  національного  права  України.  Ця  провідна   роль  визначається  насамперед  тим,  що  Конституція  України  має  найвищу  юридичну  силу  і  всі  закони  та  піднормативні  акти  приймаються  на  основі  Конституції  України  й  повинні  відповідати  її.  Беззаперечним  є  той  факт,  що  норми  Конституції  України  є  нормами  прямої  дії.  А  тому  звернення  до  судових  інстанцій  за  захистом    конституційних  прав  і  свобод  людини  і  громадянина   безпосередньо  на  підставі  Конституції  України  гарантується.  Відповідно  в  цьому  відношенні  конституційне  право  України,  як  навчальний  курс  є  вихідною  дисципліною  щодо  вивчення інших  галузей  національного  права  України.

Навчальна дисципліна передбачає опанування певним інструментарієм науки конституційного права  України, вивчення конкретних державних інститутів та систем права, розкриття основних закономірностей процесу державно-правового розвитку.

Варто  відмітити,  що  особлива  увага  звертається  на  вивчення  основних  засад  конституційного  ладу  України,  конституційно-правового  статусу  людини  і  громадянина,  а  також  конституційно-правових  основ  організації  та  здійснення  державної  влади  і  органів  місцевого  самоврядування  в  Україні.

Навчальна  дисципліна  конституційного  права  України  передбачає модульно-рейтингове та дистанцыйне навчання. Ця технологія дає змогу сконцентрувати пізнавальну, розвиваючу діяльність студента на певних логічно завершених частинах теоретичних знань і практичних умінь, з урахуванням більшої кількості чинників визначати рівень його успішності.

 

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

          Адміністративне право, як і конституційне право, опосередковує функціонування публічної влади в державі, тобто воно є правом державного управління, що передбачає владний вплив держави, в особі державних органів і посадових осіб, на  різноманітні суспільні відносини.

          Адміністративне право є також однією з фундаментальних юридичних дисциплін, яка передбачає вивчення значного комплексу теоретичних положень та правових інститутів, великого

масиву нормативно-правових актів, що містять адміністративно-правові норми і

визначають правовий статус різних суб’єктів управлінських стосунків, а також

широкого

діапазону суспільних

відносин управлінського характеру з урахуванням їх різнобічного адміністративно-правового регулювання.

 

 

 

МІЖНАРОДНЕ ПУБЛІЧНЕ ПРАВО

Метою дисципліни «Міжнародне публічне право» є формування у студентів цілісного уявлення про міжнародне право як особливу систему права, його структуру, предмет і суб’єктів, джерела та основні галузі; надання необхідних знань національних  і міжнародно-правових актів, умінь та навичок правильного їх застосування; формування вмінь і навичок роботи з нормативно-правовими документами, їх грамотну класифікацію, вміння правильно використовувати юридичні терміни; формування наукового світогляду; визначення проблем, що виникають при його застосуванні та шляхи їх усунення.

 

  Таким чином, метою навчальної дисципліни є аналіз та вивчення принципів та норм, які регулюють відносини між державами, міжнародними організаціями та іншими суб’єктами міжнародного права.

 

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Ознайомлення та дослідження важливих і перспективних для України владних інститутів зарубіжних країн, статусу людини і громадянина в зарубіжних країнах, ефективних механізмів здійснення безпосереднього народовладдя у зарубіжних країнах, вдосконалення місцевого самоврядування і управління на основі найкращих зразків досвіду зарубіжних країн; застосування отриманих знань з метою уникнення суттєвих помилок у здійсненні реформування всього державно-владного механізму України шляхом аналізу конституційного ладу країн розвиненої демократії. Метою даного курсу є також надати студентам систему знань щодо конституцій зарубіжних країн, світового конституціоналізму і

конституційного права зарубіжних країн в цілому, зарубіжної наукової конституційної думки і практики                               

конституційного будівництва; сприяти вихованню поваги до Конституції як

Основного Закону більшості держав розвиненої демократії та найважливіших конституційно-правових інститутів, зокрема органів публічної влади.

 

ФІНАНСОВЕ ПРАВО

Фінансове право є самостійною галуззю єдиної правової системи держави, що складається з великої кількості норм, які послідовно розташовані в окремих інститутах, та підгалузях яка виокремилась з адміністративно-правових відносин та предметом регулювання якої є фінансова діяльність держави.

Як і всі галузі права України, фінансове право поділяється на загальну й особливу частини. При цьому, загальна частина об’єднує норми, які закріплюють принципи, правові форми і методи фінансової діяльності, правовий статус суб’єктів, а також норми, які регулюють відносини фінансового контролю. Особлива частина фінансового права включає певні групи правових норм, що регулюють однорідні фінансові відносини, об’єднані у самостійні інститути (зокрема, бюджетне, податкове право).

Фінансове право регулює широке коло суспільних відносин у сфері фінансової діяльності держави, що мають грошовий характер і безпосередньо пов’язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих і децентралізованих публічних фондів коштів.

Сучасна фінансова політика держави провадиться в життя через

фінансове законодавство та відображає політичні, правові та

економічні процеси, які супроводжують процес становлення

правової держави з ринковою економікою, а також адаптацію

національного законодавства до міжнародних норм та стандартів.

Основними джерелами цієї галузі виступають наступні нормативні акти: Конституція України; Закони України «Про державну податкову службу в Україні», «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України»; Податковий кодекс Бюджетний кодекс України; Лімська декларація про керівні принципи фінансового контролю, а також ряд інших національних та міжнародних актів.

 

 

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Як визначено Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, місцеве самоврядування — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними   відповідним органам виконавчої влади.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

ПОДАТКОВЕ ПРАВО

Податкове право — складний фінансово-правовий інститут, який регулює владні відносини по встановленню, введенню та справлянню податків та зборів, а також відносини, що виникають в процесі здійснення податкового контролю, оскарження актів податкових органів, дій (бездіяльності) їх посадових осіб та притягнення до відповідальності за здійснення податкового правопорушення.

Інститут податкового права є відокремленим комплексом юридичних норм, що забезпечують цільове регулювання відносин, пов’язаних з надходженням добюджетів податків та зборів. Податкове право —- відносно самостійний сектор фінансового права і займає автономне становище щодо інших інститутів цієї галузі.

Податкове право містить досить велику сукупність фінансових норм, що об’єднані в певну систему. Остання розбита на групи, що мають специфічні особливості, логічну структуру, об’єктивний склад. Система податкового права — сукупність суспільних фінансових відносин, що визначає внутрішню структуру податкового права, зміст і особливості розміщення норм, які регулюють податкові правовідносини.

Норми податкового права залежно від особливостей відносин, ним урегульованих, розподіляють на окремі структурні підрозділи. У системі складного інституту податкового права існує кілька підсистем інститутів, які можна згрупувати в розділи.